Словник української мови (1927)/відгомін
| ◀ відголосний | Словник української мови В відгомін |
відгонити ▶ |
|
Ві́дгомін, мону, м. Отзвук, отголосок. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
| ◀ відголосний | Словник української мови Борис Грінченко В відгомін |
відгонити ▶ |
|
Словник української мови — В
відгомін
Борис Грінченко
1927
Ві́дгомін, мону, м. Отзвук, отголосок. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.