Словник української мови (1927)/відкрутитися

by Борис Грінченко

◀ відкрутити

Словник української мови Борис Грінченко В відкрутитися

відкручувати ▶

Київ: Горно, 1927

Відкру́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. відкрути́тися, чу́ся, тишся, гл. Отделываться, отделаться. Став думати, як би то від них відкрутитись. Кв. I. 255.