Словник української мови (1927)/відличний

by Борис Грінченко

◀ відличка

Словник української мови Борис Грінченко В відличний

відліг ▶

Київ: Горно, 1927

Відли́чний, а, е. Не такой, как другие, отличный от других. Запорожці були люде одличнії: у них і собаки без пастуха сами овець пасли. О. 1861. X. 34.