Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/відліг

Матеріал з Вікіджерел

Ві́дліг, логу, м. На ві́дліг. На отмашь. Як на відліг рукою не робити, так моєму лицю й тілу від нічого не боліти. Заговор. См. Наві́дли, наві́длі.