Словник української мови (1927)/відпитувати
| ◀ відпити | Словник української мови В відпитувати |
відпихати ▶ |
|
Відпи́тувати, тую, єш, сов. в. відпита́ти, та́ю, єш, гл. Путем расспросов находить, найти, узнавать, узнать. Повіз Лейба горщик масла в місто продавати та й пішов собі на ринок купця відпитати. Рудан. I. 64.