Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/відпрягати

Матеріал з Вікіджерел

Відпряга́ти, га́ю, єш, сов. в. відпрягти́, жу́, же́ш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.