Словник української мови (1927)/відригати
| ◀ відривний | Словник української мови В відригати |
відригатися ▶ |
|
Відрига́ти, га́ю, єш, сов. в. відригну́ти, ну́, не́ш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.
| ◀ відривний | Словник української мови Борис Грінченко В відригати |
відригатися ▶ |
|
Словник української мови — В
відригати
Борис Грінченко
1927
Відрига́ти, га́ю, єш, сов. в. відригну́ти, ну́, не́ш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.