Словник української мови (1927)/відригатися
| ◀ відригати | Словник української мови В відригатися |
відринути ▶ |
|
Відрига́тися, га́юся, єшся, сов. в. відригну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отрыгиваться, отрыгнуться. Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся. Ном. № 369.