Словник української мови (1927)/відсвіт
Зовнішній вигляд
◀ відсвіжувати | Словник української мови В відсвіт |
відсвітити ▶ |
|
Ві́дсвіт, ту, м. Отражение. Яким повів очима навкруги, ніби шукаючи в прозорній воді її (Зосиного) чарівничого одсвіту. Левиц. I. 265.