Словник української мови (1927)/відчитати
| ◀ відчит | Словник української мови В відчитати |
відчитувати ▶ |
|
Відчи́тувати, тую, єш, сов. в. відчита́ти, та́ю, єш, гл. Отчитывать, отчитать. Прийшла оце мені черга царівну відчитувати. Рудч. Ск. II. 29.
| ◀ відчит | Словник української мови Борис Грінченко В відчитати |
відчитувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відчитати
Борис Грінченко
1927
Відчи́тувати, тую, єш, сов. в. відчита́ти, та́ю, єш, гл. Отчитывать, отчитать. Прийшла оце мені черга царівну відчитувати. Рудч. Ск. II. 29.