Словник української мови (1927)/відщіпатися
| ◀ відщіпати | Словник української мови В відщіпатися |
відьма ▶ |
|
Відщіпа́тися, па́юся, єшся, сов. в. відщепну́тися, ну́ся, нешся, гл. Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючек). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. Змиев. у. 2) = Відщепля́тися, відщепи́тися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася. Мил. 211.