Словник української мови (1927)/відійматися

by Борис Грінченко

◀ відіймати

Словник української мови Борис Грінченко В відійматися

відійнятися ▶

Київ: Горно, 1927

Відійма́тися, ма́юся, єшся, сов. в. відійня́тися, йму́ся, мешся, гл. 1) Расставаться. Не клопоч мені голови, бо я і так клопіт маю, від роду ся відіймаю. Pauli. *2) Отниматься, отняться.