Словник української мови (1927)/війнути
| ◀ війниці | Словник української мови В війнути |
війок ▶ |
|
Війну́ти, ну́, не́ш, гл. Подуть, повеять. Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. Мир. ХРВ. 217. См. Віну́ти.