Словник української мови (1927)/війнути

by Борис Грінченко

◀ війниці

Словник української мови Борис Грінченко В війнути

війок ▶

Київ: Горно, 1927

Війну́ти, ну́, не́ш, гл. Подуть, повеять. Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. Мир. ХРВ. 217. См. Віну́ти.