Словник української мови (1927)/вінця
| ◀ вінути | Словник української мови В вінця |
вінчальний ▶ |
|
Ві́нця, нець, с. мн. 1) Края посуды. *Аж по ві́нця. Полным-полно, до краев. Сл. Нік. 2) Кольцеобразные края в полуоткрытом гончарном горне. Вас. 180.
| ◀ вінути | Словник української мови Борис Грінченко В вінця |
вінчальний ▶ |
|
Словник української мови — В
вінця
Борис Грінченко
1927
Ві́нця, нець, с. мн. 1) Края посуды. *Аж по ві́нця. Полным-полно, до краев. Сл. Нік. 2) Кольцеобразные края в полуоткрытом гончарном горне. Вас. 180.