Словник української мови (1927)/гагакати
| ◀ гагакання | Словник української мови Г гагакати |
гагакнути ▶ |
|
Гага́кати, каю, єш, однокр. в. гага́кнути, кну, неш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
| ◀ гагакання | Словник української мови Борис Грінченко Г гагакати |
гагакнути ▶ |
|
Словник української мови — Г
гагакати
Борис Грінченко
1927
Гага́кати, каю, єш, однокр. в. гага́кнути, кну, неш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.