Словник української мови (1927)/гагакнути
| ◀ гагакати | Словник української мови Г гагакнути |
гагаковий ▶ |
|
Гага́кати, каю, єш, однокр. в. гага́кнути, кну, неш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
| ◀ гагакати | Словник української мови Борис Грінченко Г гагакнути |
гагаковий ▶ |
|
Словник української мови — Г
гагакнути
Борис Грінченко
1927
Гага́кати, каю, єш, однокр. в. гага́кнути, кну, неш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.