Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/гарпулець

Матеріал з Вікіджерел

Гарпуле́ць, льця́, м. Кол с железным наконечником, привязанный к веревке, другой конец которой прикреплен к плоту; служит для остановки плота, для чего вбивается в берег. Черк. у.