Словник української мови (1927)/гетьманщина
| ◀ гетьманша | Словник української мови Г гетьманщина |
гець ▶ |
|
Гетьма́нщи́на, ни, ж. 1) Украина под властью гетмана. То пан Хмельницький добре учинив: Полщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. АД. II. 104. 2) = Гетьма́нство 1. Ой тоді вже ви нас побачите ой у сій хатині, як вернеться гетьманщина в нашій Україні. Грин. III. 601.