Словник української мови (1927)/голя

by Борис Грінченко

◀ голюра

Словник української мови Борис Грінченко Г голя

голяк ▶

Київ: Горно, 1927

I. Голя́, (лі ж?). Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.

II. Голя́, ля́ти, с. = Голопу́цьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голя́тко. Вх. Уг. 233.