Словник української мови (1927)/гопкати

by Борис Грінченко

◀ гопка

Словник української мови Борис Грінченко Г гопкати

гопки ▶

Київ: Горно, 1927

Го́пкати, каю, єш, гл. 1) Прыгать, топать, прыгая. Вх. Лем. 404. 2) Як уже вийдуть на улицю, то то вже співают дівчата, а хлопці гопкают дружби. Грин. III. 510.