Словник української мови (1927)/гопки
| ◀ гопкати | Словник української мови Г гопки |
гопцювати ▶ |
|
Го́пки, меж. 1) Выражает скакание, прыгание, топание в танце. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Ном. № 1844. Пізно старого кота учить гопки. Ном. № 3222. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. Грин. III. 137. 2) Ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Коні… як замордуються, як стануть гопки. ХС. VII. 455.