Словник української мови (1927)/гордовина
| ◀ гордовий | Словник української мови Г гордовина |
гордовитий ▶ |
|
Гордови́на, ни, ж. 1) Раст. а) = Горди́на. ЗЮЗО. I. 141. Вх. Пч. II. 37. б) Malva crispa. Вх. Пч. I. 11. З инших овочів найбільше їдять вишні, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. I. 109. Пішов у ліс.... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Св. Л. 211. Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. Чуб. V. 727. *2) Черная калина, чернокалинник. Крим. 3) = Гордівни́ця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. Чуб. V. 727. 4) = Горо́дина. Желех.