Словник української мови (1927)/гордовитий
| ◀ гордовина | Словник української мови Г гордовитий |
гордовливий ▶ |
|
Гордови́тий, а, е = Гордува́тий. Сим. 216. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною. Грин. III. 233. Він був… дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком через плече. МВ. I. 75. Ум. Гордови́тенький. Ном. № 2530.