Словник української мови (1927)/горло
Зовнішній вигляд
◀ горличко | Словник української мови Г горло |
горловий ▶ |
|
Го́рло, ла, с. 1) Горло, глотка. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. Кричать на все горло. К. ЧР. У горлі пересохло. Треба горло промочити. На го́рло заробля́ти. Зарабатывать на водку. Черк. у. Го́рлом дарува́ти. Освобождать от смертной казни. От уже ж бо осуджено, щоби Теклуні ні січено, ні рубано, але щоби Теклу горлом даровано. Гол. I. 53. Го́рлом, на го́рло скара́ти. Казнить смертью. 2) Дуло в пушке, ружье. Москаль гармати горлом у вічі поставив. Стор. II. 199. 3) Вход в рыболовный сак. Шух. I. 224, 228. 4) См. жо́рна. Шух. I. 261, 264. 5) С'уженное место коша́ри в полони́нах. Шух. I. 192. Ум. Го́рличко. Ном. № 11587.