Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/горно

Матеріал з Вікіджерел

I. Горно́, нар. Гористо. Туди їхати дуже горно. Миуск. окр.

*II. Горно́, на, с. = Го́рен. Сл. Нік.