Словник української мови (1927)/городовина
Зовнішній вигляд
◀ городовик | Словник української мови Г городовина |
городок ▶ |
|
Горо́довина́, ни́, ж. 1) = Горо́дина. Шух. I. 164. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема. Черниг. у. 2) Раст.: Malva crispa L. ЗЮЗО. I. 128.