Словник української мови (1927)/горільчаний

by Борис Грінченко

◀ горільня

Словник української мови Борис Грінченко Г горільчаний

горінець ▶

Київ: Горно, 1927

Горілча́ний и горільча́ний, а, е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Ном. № 8628. Не любить бджола й духу горільчаного. Сим. 202. 2) Горільча́ний брат. Собутыльник. Черк. у.