Словник української мови (1927)/горішина

by Борис Грінченко

◀ горішечок

Словник української мови Борис Грінченко Г горішина

горішній ▶

Київ: Горно, 1927

Горі́шина, ни, ж. 1) Ореховое дерево, ореховый куст (в последнем значении чаще употребляется: ліщи́на). Липки, горішина, соснина. Котл. Ен. VI. 21. 2) Раст. а) Coronilla varia. Лв. 98. б) Trifolium rubens. Лв. 102. См. Голова́йчик.