Словник української мови (1927)/господа
| ◀ госпідь | Словник української мови Г господа |
господаренько ▶ |
|
Госпо́да, ди, ж. Дом и хозяйство какой-либо семьи. Пішли до його господи, та й не застали його дома. Рудч. Ск. I. 192. Покинув матір і господу. Шевч. 525. Дівчинонько, пусти на господу! — Козаченьку, боюсь поговору. Чуб. V. 151. Ум. Госпо́донька.