Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/госпідь

Матеріал з Вікіджерел

Го́спідь, го́спода, м. = Госпо́дь. НВолын. у. Ум. Го́спідок. Госпідку любий, поможи мені. ЕЗ. V. 54.