Словник української мови (1927)/гоцак

by Борис Грінченко

◀ гоца

Словник української мови Борис Грінченко Г гоцак

гоцати ▶

Київ: Горно, 1927

Гоца́к, ка́, м. Особого рода танец с прыжками. Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. I. 20. Москаль покинув глек да садить гоцака. Греб. 373.