Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/гоцати

Матеріал з Вікіджерел

*Го́цати, цаю, еш, гл. 1) Стучать. Сл. Яворн. 2) Подпрыгивать, подскакивать. Нагоцавсь я на тих вибоїнах. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.