Словник української мови (1927)/грабельки
Зовнішній вигляд
◀ грабевно | Словник української мови Г грабельки |
грабельний ▶ |
|
Грабельки́, льо́к, ж. мн. 1) Ум. от граблі́. А ке лиш, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. Грин. II. 207. 2) Род орнамента на писанке. МУЕ. I. 190. 3) Название одной из косточек в скелете летучей мыши (по народному верованию). Чуб. I. 55.