Словник української мови (1927)/грубний
Зовнішній вигляд
◀ грубка | Словник української мови Г грубний |
грубник ▶ |
|
Грубни́й, а́, е́ = Гру́бий. Там грубна така корова. Черниг. Ум. Грубне́нький. А він (комисар) був невеличкий, да грубненький. ЗОЮР. I. 71.
Гру́бний, а, е. Относящийся к печке, печной. Грубна кагла. *Купив затулок до кагел пічних і грубних. Крим.