Словник української мови (1927)/грімач
| ◀ грімати | Словник української мови Г грімач |
грімій ▶ |
|
Гріма́ч, ча́, м. Ворчун. Желех. МВ. I. 137.
| ◀ грімати | Словник української мови Борис Грінченко Г грімач |
грімій ▶ |
|
Словник української мови — Г
грімач
Борис Грінченко
1927
Гріма́ч, ча́, м. Ворчун. Желех. МВ. I. 137.