Словник української мови (1927)/гулі
| ◀ гулиця | Словник української мови Г гулі |
гулонька ▶ |
|
I. Гу́лі, меж. Употребляется для призыва голубей. Гулі, гулі, голуби, ви летіте сюди! Чуб. III. 192.
II. Гу́лі. 1) Употребляется как глагол: гулять. Не плач, дитинко, гулі підемо. Що на нашій та гулиці все гулі та гулі. Грин. III. 72. 2) Употребляется как существительное: гулянье, бездействие. Гулі не одного в лапті обули. Ном. № 12559. *Гу́лі пра́вити. Бездельничать. Пир. у., Конон.