Словник української мови (1927)/гуртобранець
Зовнішній вигляд
◀ гуртівник | Словник української мови Г гуртобранець |
гуртовий ▶ |
|
Гуртобра́нець, нця, м. = Гуртопра́в. По-за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там стояли гуртобранці з своїми гуртами. Нп. Александров. у.