Словник української мови (1927)/гучномовець
| ◀ гучноголосий | Словник української мови Г гучномовець |
гучок ▶ |
|
*Гучномо́вець, вця, м. Громкоговоритель; говорная труба. Сл. Дубр.
| ◀ гучноголосий | Словник української мови Борис Грінченко Г гучномовець |
гучок ▶ |
|
Словник української мови — Г
гучномовець
Борис Грінченко
1927
*Гучномо́вець, вця, м. Громкоговоритель; говорная труба. Сл. Дубр.