Словник української мови (1927)/дзвінка
| ◀ дзвіничний | Словник української мови Д дзвінка |
дзвінкий ▶ |
|
Дзві́нка, ки, ж. Бубновая масть в картах. КС. 1887. VI. 463. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везет.
| ◀ дзвіничний | Словник української мови Борис Грінченко Д дзвінка |
дзвінкий ▶ |
|
Словник української мови — Д
дзвінка
Борис Грінченко
1927
Дзві́нка, ки, ж. Бубновая масть в картах. КС. 1887. VI. 463. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везет.