Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/дзвінкий

Матеріал з Вікіджерел

Дзвінки́й, а́, е́. Звонкий, звучный. Горщик дзвінкий. Черкас. у. Голос дзвінкий. Черкас. у. Дзвінкий регіт такий чути, що так і роскочується. МВ. II. 182.