Словник української мови (1927)/дибка

Матеріал з Вікіджерел

Ди́бка, ки, ж. 1) Ножка у стола. 2) Подставка под что-нибудь. 3) Мн. Ум. от ди́би.

Дибка́, нар. На дыбы. Дибка став. Ном. № 3392.