Словник української мови (1927)/дивацький

by Борис Грінченко

◀ дивацтво

Словник української мови Борис Грінченко Д дивацький

дивачити ▶

Київ: Горно, 1927

*Дива́цький, а, е. Достойный удивления, удивительный. Думка… тепер кому здавалась такою чудною, дивацькою. М. Черн.