Словник української мови (1927)/диявольський

by Борис Грінченко

◀ дияволів

Словник української мови Борис Грінченко Д диявольський

диякон ▶

Київ: Горно, 1927

Дия́вольський, а, е. Дьявольский. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. I. 3.