Словник української мови (1927)/диякон

Матеріал з Вікіджерел

Дия́кон, на, м. и пр. = Дя́кон и пр. Оглядівсь — стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.