Словник української мови (1927)/добровільний

by Борис Грінченко

◀ добробут

Словник української мови Борис Грінченко Д добровільний

добровільно ▶

Київ: Горно, 1927

Доброві́льний, а, е. Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний. Мет. 147.