Словник української мови (1927)/добровільно
| ◀ добровільний | Словник української мови Д добровільно |
доброгласний ▶ |
|
Доброві́льно, нар. Доброжелательно.
| ◀ добровільний | Словник української мови Борис Грінченко Д добровільно |
доброгласний ▶ |
|
Словник української мови — Д
добровільно
Борис Грінченко
1927
Доброві́льно, нар. Доброжелательно.