Словник української мови (1927)/добром

by Борис Грінченко

◀ доброкваска

Словник української мови Борис Грінченко Д добром

добромовний ▶

Київ: Горно, 1927

*Добро́м, нар. По-хорошему, по-доброму. Віддай добром, бо заберу силою. Пир. у., Конон. — набу́тий. Благоприобретенный. Сл. Нік.