Словник української мови (1927)/добромовний
| ◀ добром | Словник української мови Д добромовний |
добросердий ▶ |
|
Добромо́вний, а, е. Красноречивый.
| ◀ добром | Словник української мови Борис Грінченко Д добромовний |
добросердий ▶ |
|
Словник української мови — Д
добромовний
Борис Грінченко
1927
Добромо́вний, а, е. Красноречивый.