Словник української мови (1927)/довершений

by Борис Грінченко

◀ довернутися

Словник української мови Борис Грінченко Д довершений

довершити ▶

Київ: Горно, 1927

*Дове́ршений, а, е. Совершенный, полный. Желех. Призна́тися дове́ршеного вчинку. Принести полное сознание (в проступке).