Словник української мови (1927)/довершити

by Борис Грінченко

◀ довершений

Словник української мови Борис Грінченко Д довершити

довести ▶

Київ: Горно, 1927

Доверши́ти, ся. См. Дові́ршувати. Полностью совершиться, дойти до пределов. Довершилась України кривда стара. Франко.